life : итоги и фавориты сентября

мой особенный сентябрь уже позади, и октябрь мы встречаем уже с пополнением в семье. пока новая жизнь привыкает к нам, а мы к ней, хочу не упустить приятные моменты первого осеннего месяца: теплые ленивые прогулки, пикники во дворе, каштаны, осенние листья, цветы, фаршированный перец, новые книги, старое доброе мороженое в стаканчиках, белочки в парке, мои последние сладости, я размером с кита и, конечно, тревожное ожидание перемен. пока не совсем легко. пока не совсем понятно. но эти непроизвольные улыбки маленького сладкого человечка греют изнутри.

img: chris za

книга: читала в основном пёсо-чтиво, про него же немного написала для блога yakaboo. книга месяца - тимбукту пола остера. а еще у меня в фаворитах сентября поэзия и такой меткий жадан:

десь на початку осені з'являються тиша й міць,
так, немов небеса зачиняють свої майстерні.
за кілька днів усе зрушиться з усталених місць,
оскільки все розламується й міняється в серпні.
 
стебла, сховані між сторінок,
фарба небес - суха, осіння.
серпневі яблука схожі на вагітних жінок:
за ніжністю шкіри чується твердість насіння.
 
павутина тонкими волокнами залітає у сни,
тумани стоять на воді, ніби пороми.
вагітні жінки схожі на яблука восени:
не знати, чого в них більше - стиглості чи утоми.
 
не знати, чого більше в просторі - прозорості чи пітьми,
і хто читає це небо, мов заборонену книгу
між повітрям осені й повітрям зими,
між голосами дощу й голосами снігу,
між тим, що повинно статись, і тим, що сталося вже,
між дотиками прокидань і рівним вогнем застуди,
між тим, що тебе вбиває, і тим, що береже,
між тим, чого не було, і тим, чого не буде.

фильм: чудаковатое кинцо тодда солондза такса. очень мало фильмов смотрю последнее время. этот порадовал. странноватый, ироничный и визуально приятный. все как я люблю.

books : п'ятикнижжя, грицько чубай

во мне проснулся поэтический голод и после долгого периода воздержания эта книга григория чубая оказалась изысканнейшим из блюд. еще читая предисловие, я останавливалась практически на каждом абзаце и по нескольку раз перечитывала цитаты автора, которые казались до того невероятными, что хотелось в них беспрекословно верить. 

то іржа підступає ножеві до ока

що бачило все.

есть у чубая небольшие сказочные миры, где окунь с кусочком месяца во рту освещает путь реке в темноте, где кресло рассказывает дивану, что оно в родстве с осьминогом, где под землей спеют квадратные груши, а птицы смотрят на нас как на аквариумных рыб. есть и более серьезные вещи. выстраданные. про борьбу и протест. про любовь. про свободу. про осень, про осень души. 
   

img: 1, 2

і щодня в суєті, в круговерті годин
люди втікають від себе й до себе.
втікають до книг, до дружин, до картин,
втікають під воду, під землю, на небо,
втікають до лісу, на марс, до пітьми,
щоб бути людьми чи не бути людьми.
втікають у подвиг, у лють, у провину.
додому.
до криму.
в кафе.
в домовину.

img: chris za

двері відчиняються і зачиняються,
двері зачиняються і відчиняються:

рип-рип,
рип-рип.

  то ми виходимо з хати,
то ми приходимо до хати:

рип-рип,
рип-рип.

і дивиться пташка 

крізь вікно в акваріум хати,
і думає про нас, як про риб.

волшебное издание всл, потрясающее оформление, безусловная поэзия. теперь буду слушать по-новому плач єремії и дальше зачитываться украинскими поэтами. уже, кстати, успела проглотить веселый сборник поэзии позаяка, а на очереди - наталка белоцерковец.