books : п'ятикнижжя, грицько чубай

во мне проснулся поэтический голод и после долгого периода воздержания эта книга григория чубая оказалась изысканнейшим из блюд. еще читая предисловие, я останавливалась практически на каждом абзаце и по нескольку раз перечитывала цитаты автора, которые казались до того невероятными, что хотелось в них беспрекословно верить. 

то іржа підступає ножеві до ока

що бачило все.

есть у чубая небольшие сказочные миры, где окунь с кусочком месяца во рту освещает путь реке в темноте, где кресло рассказывает дивану, что оно в родстве с осьминогом, где под землей спеют квадратные груши, а птицы смотрят на нас как на аквариумных рыб. есть и более серьезные вещи. выстраданные. про борьбу и протест. про любовь. про свободу. про осень, про осень души. 
   

img: 1, 2

і щодня в суєті, в круговерті годин
люди втікають від себе й до себе.
втікають до книг, до дружин, до картин,
втікають під воду, під землю, на небо,
втікають до лісу, на марс, до пітьми,
щоб бути людьми чи не бути людьми.
втікають у подвиг, у лють, у провину.
додому.
до криму.
в кафе.
в домовину.

img: chris za

двері відчиняються і зачиняються,
двері зачиняються і відчиняються:

рип-рип,
рип-рип.

  то ми виходимо з хати,
то ми приходимо до хати:

рип-рип,
рип-рип.

і дивиться пташка 

крізь вікно в акваріум хати,
і думає про нас, як про риб.

волшебное издание всл, потрясающее оформление, безусловная поэзия. теперь буду слушать по-новому плач єремії и дальше зачитываться украинскими поэтами. уже, кстати, успела проглотить веселый сборник поэзии позаяка, а на очереди - наталка белоцерковец.