"цей щоденник - мій печворк з клаптиків тексту, не зовсім зручних для читання. сюжет не завжди владарює. іноді одна секунда, занурена в емоцію, як полуниця у шоколадний фондю, має більшу концентрацію щастя, аніж сталева логіка життя за сюжетом."
эта книга, и правда, очень похожа на уютное печворк-одеялко. у оли получился такой себе микс путеводителя, мемуаров и заметок в стиле "як бути стильною кицею-панянкою". книга о женственности, амбициозности и одиночестве. экскурсия по западноукраинским городам и по воспоминаниям ольги фреймут. истории из жизни - по крупинкам, по кофейным зернышкам.
мне понравилось, как оля пишет. прямо зачиталась родным украинским. и с юмором у нее порядок. но... иногда все так поэтично, что тебя вырывает из реальности и уносит в какой-то волшебный мир грез, а иногда так приторно сладко, что хочется добавить этот дурацкий тег #девочкитакиедевочки в каждый пятый абзац. но олю все равно люблю.
"я так любила хизуватися перед цим чоловіком львовом... ніби я сама
створила це місто: охайно вимостила бруківку, набудувала кам'яниць і
вкрила їх плахтами заквітчаних балконів, намалювала на обличчях львів'ян
гонорові усміхи... ніби я розлила закамарками старого міста
найрізноманітніші кавові аромати."
